СТРІВКА, КИ
Стрівка, ки (= Стрілка),ж.
1) Значекъ, вырѣзанный на ухѣ овцы передъ выгономъ въ полонину. Шух. І. 195.
2) Ловушка для воробьевъ. Вх. Пч. II. 15. См. Стрілка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 216.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СТРІВОЖИТИ, ЖУ, ЖИШ, →← СТРІВАТИСЯ, ВА́ЮСЯ, ЄШСЯ,